Ретельний вибір і застосування штучних гірських матеріалів

Досягнення природного вигляду покладається на сучасні синтетичні матеріали. Штучна кам’яна споруда зазвичай поділяється на дві основні категорії: цементна-основа та -армований скловолокном пластик (FRP).

 

Цементна-штучна порода є більш традиційним і поширеним варіантом. У ньому використовується сталевий арматурний каркас, сформований за допомогою дротяної сітки, який потім покривається цементним розчином для ліплення. Перш ніж цемент повністю схопиться, майстри використовують різні інструменти для застосування технік, схожих на традиційний пейзажний живопис-таких як текстурування, натирання, розведення точок і тонування-, щоб відтворити кожну складку та западину справжньої скелі. Забарвлення досягається шляхом додавання мінеральних пігментів безпосередньо в цементну суміш або за допомогою багато{6}}шарового,-ручного оздоблення, що наноситься після формування, створюючи тонкі переходи кольорів і ефект вивітрювання, характерний для натурального каменю.

 

Штучний камінь із -армованого скловолокном пластику (FRP) легший, що робить його ідеальним-для великомасштабних, порожнистих або переносних об’єктів ландшафту. Виробництво передбачає створення форми, а потім відливання деталі з армованого скловолокном-пластику. Поверхня також потребує ретельної ручної-фінішної обробки, щоб переконливо імітувати текстуру природного каменю.

 

Незалежно від використовуваного матеріалу, успіх залежить від того, як майстер володіє властивостями матеріалу та вишуканою технікою-фінішної обробки поверхні, що дозволяє холодним синтетичним матеріалам набути органічної життєвої сили природи.